Хурма
Хурма — це плодове дерево або чагарник з родини ебенових (Ebenaceae), що дає солодкі їстівні плоди. Наукова назва хурми — Diospyros, що в перекладі з грецької означає "їжа богів". Хурма відома своїм багатим смаком і яскравим кольором плодів, які можуть бути жовтими, помаранчевими або червонувато-коричневими.
Вибір місця та ґрунту
При виборі місця посадки дерева слід звернути увагу на його освітленість. Вибирають максимально сонячне розташування, що забезпечує рівномірне освітлення крони.
Виростити культуру можна чи не в будь-якому ґрунті. Вона віддає перевагу суглинистому ґрунту з достатнім дренуванням. Не слід розміщувати саджанець на болотистих, низинних ґрунтах – це спричинить гниття кореневої системи і подальшу загибель рослини.
Грунти не повинні бути надмірно удобреними, оскільки це призведе до небажаного росту і негармонійного розвитку крони. Глинисті і піщані ґрунти рекомендується додатково розбавити до потрібної структури (pH 6-7). На важких ґрунтах варто додати пісок та органічні добрива.
Підготовка посадкової ями та посадка
Яму для посадки готують заздалегідь, її розміри мають бути 60-80 см в діаметрі та 50-60 см глибиною.
Розміщення саджанця. Хурму встановлюють на утворений горбик, коріння розправляють. Важливо враховувати розташування кореневої шийки – вона повинна бути заглиблена на 5-7 см.
Грунт, вийнятий із ями, змішують з перегноєм або компостом (1-2 відра) і додають комплексні мінеральні добрива (наприклад, 100-150 г суперфосфату).
Засипають кореневу систему знятим грунтом. Періодично поправляють коріння дерева. Не слід ущільнювати грунт ногами, це може призвести до пошкодження коренів.
Розміщувати саджанець необхідно на невеликому підвищенні відносно рівня грунту. Під час весняного паводка коренева шийка і місце щеплення не будуть піддаватися впливу талих вод.
Встановлюють опорний кілочок. Саджанець фіксується стрічкою або мотузкою.
Рясно проливають ґрунт. На один саджанець необхідно 20-30 л води, а пристовбурне коло мульчують торфом або перегноєм.
Догляд за хурмою
Полив: Хурма любить вологу, але не переносить застою води. У перший рік після посадки рослину поливають регулярно, особливо у спекотні періоди.
Надалі полив проводять раз на 2-3 тижні, а під час плодоношення – частіше.
Підживлення: Обов'язкова умова рясного плодоношення культури. Перше внесення поживних речовин при весняній посадці здійснюють в посадкову яму.
При осінній посадці хурми в посадкову яму підживлення не вносять. Надлишок азоту викличе зростання вегетативної частини, яка не встигне визріти до настання зими. Це істотно знизить морозостійкість рослини.
Підгодовують дерево кілька разів за сезон:
-навесні, коли хурма розпускає бруньки – азотом (сечовиною або органікою);
-влітку, коли хурма починає цвісти і плодоносити - калійно-фосфорними сумішами;
-восени, після зняття плодів, можна додатково внести тільки калій і фосфор, щоб підвищити зимостійкість дерева.
Мінеральні добрива рівномірно розсипають по грунту, закладають на глибину до 5-7 см. Це збільшить їх ефективність.
Увага! Хочемо також зазначити, що розпускання бруньок та плодоношення може залежати як від догляду, так і від клімату. Також це залежить від часу посадки — якщо рослину висаджено восени, вона може швидше почати вегетацію навесні, ніж та, що була посаджена весною. Тому при посадці навесні хурма може розпустити бруньки тільки під кінець літа, а іноді лише наступного року, коли рослина повністю адаптується.
Обрізка
Формування крони хурми проводять у перші роки після посадки. Формують центральний провідник і 3-4 основні скелетні гілки.
Порядок обрізки:
У перший рік саджанець лише підрізають до висоти 80 см, залишаючи бічні гілки.
Скелетні гілки на другий рік підрізають до 40 см.
Наступні підрізування потрібні для укорочення гілок, створення більш щільної, густої крони. Довгі, неформовані гілки можуть зламатися під вагою плодів.
Обов'язкова санітарна обрізка: зрізають сухі, пошкоджені, підмерзлі гілки, а також пагони, що сильно загущають крону.
Захист від морозів
У регіонах із холодними зимами хурму необхідно вкривати. Для цього пристовбурне коло мульчують товстим шаром торфу, сухого листя або соломи.
Молоді рослини вкривають агроволокном або мішковиною.
Захист від шкідників та хвороб
Хурма рідко уражується шкідниками, але іноді може страждати від павутинного кліща або попелиці. Для боротьби використовують інсектициди або народні засоби (настої часнику, тютюну).
У разі захворювання на грибкові інфекції рослину обробляють фунгіцидами.
Збір урожаю
Плодоносить хурма на 3-4 рік. Дозріває восени, коли плоди набувають характерного кольору. Збирання проводять вручну, акуратно зрізаючи плоди з плодоніжкою.
Для зберігання хурму зривають трохи недозрілою, щоб вона дозріла у прохолодному місці.
З правильним доглядом хурма буде тішити вас багатим урожаєм соковитих і корисних плодів!