Клематис (Clematis) — одна з найвишуканіших та найефектніших декоративних ліан, яка займає особливе місце в українському садівництві. Завдяки пишному та тривалому цвітінню, різноманіттю форм і відтінків, а також здатності швидко оплітати будь-які опори, клематиси стали незамінними елементами вертикального озеленення. Їх вирощують не лише на приватних ділянках, а й у міському середовищі — у парках, біля шкіл, церков, адмінбудівель.
Рід Clematis налічує понад 300 видів і кілька тисяч сортів. Ці рослини належать до родини жовтецевих (Ranunculaceae) і природно поширені в помірному кліматі Північної півкулі. В Україні найбільш поширені крупноквіткові гібриди, а також дрібноквіткові види — клематис виноградолистий, тангутський, фіолетовий та інші. Залежно від сорту, рослина може досягати у висоту від 1,5 до 5 метрів.
Клематиси вражають різноманіттям форм: прості, махрові, напівмахрові квітки з округлими, зіркоподібними або ланцетними пелюстками. Кольорова палітра включає білосніжні, рожеві, фіолетові, бордові, сині та навіть зеленуваті відтінки. Деякі сорти мають ніжний приємний аромат.
Цвітіння клематисів в умовах України триває з травня по вересень, залежно від групи обрізки та кліматичної зони. Одні сорти цвітуть на пагонах поточного року (третя група), інші — на минулорічних (перша група), а деякі — на обох типах пагонів (друга група). Знання цієї особливості є критично важливим для правильної обрізки та формування рослини.
Завдяки декоративним властивостям клематис використовується для:
вертикального озеленення стін, парканів, альтанок;
декору арок, пергол, шпалер;
посадки в контейнерах для балконів і терас;
створення живих екранів і зонування ділянок.
Вибір місця, посадка та вимоги до ґрунту для клематиса
Правильно вибране місце та якісна підготовка ґрунту — запорука успішного росту та рясного цвітіння клематиса. Ця ліана чутлива до умов середовища, але за належної агротехніки добре почувається в усіх регіонах України — від Полісся до південного степу.
Освітлення. Більшість сортів клематиса надають перевагу сонячним, теплим ділянкам з добрим повітрообміном. Проте в південних областях України (Одещина, Херсонщина, Миколаївщина) бажане легке притінення в полуденні години, щоб уникнути перегріву та вигоряння пелюсток. У тіні клематис зростає, але цвіте слабше й пізніше.
Захист від вітру. Клематис чутливий до протягів, особливо навесні. Найкраще висаджувати його біля стіни, огорожі, між кущами — там, де є природний захист від вітру. Водночас слід передбачити опору або направлення для ліани.
Ґрунт. Ідеально підходить пухкий, добре дренований суглинок з нейтральною або слабколужною реакцією (pH 6,5–7,5). Кислі ґрунти клематис переносить погано — листя жовтіє, пагони слабшають. У таких випадках проводять вапнування доломітовим борошном або золою.
Підготовка посадкової ями. Глибина — щонайменше 60 см, ширина — близько 50 см. На дно кладуть дренаж (биту цеглу, щебінь, керамзит), потім шар родючої суміші: садова земля, перегній, пісок і суперфосфат (100 г) у співвідношенні 2:1:1. Також можна додати золу й кісткове борошно.
Посадка. Найкращий час — весна (квітень–травень) або рання осінь (вересень). Саджанець із відкритим корінням обрізають до 2–4 вузлів, коріння розправляють, заглиблюють на 5–10 см нижче кореневої шийки (це стимулює ріст нових пагонів). Рослини в контейнерах можна висаджувати з травня по вересень.
Відстань між рослинами — 1,5 м. Після посадки кущ рясно поливають і мульчують торфом або перегноєм.
Опора. Обов’язково встановлюється під час посадки. Це може бути металева арка, дерев’яна решітка або пластикова сітка. Опора має бути не товстішою за 2 см у діаметрі, щоб пагони могли обвиватися. Висота — від 1,5 м.
Догляд за клематисом: полив, підживлення, обрізка за групами
Догляд за клематисом вимагає регулярності, особливо у перші роки після посадки. Основні заходи включають полив, розпушування, мульчування, підживлення, формування куща та обрізку. Грамотна агротехніка — запорука сильного розвитку рослини й рясного цвітіння.
Полив. Клематис не витримує тривалої посухи, особливо в період активного росту та бутонізації. У квітні–травні його поливають 1–2 рази на тиждень (5–10 л води на кущ). У спекотне літо — 2–3 рази на тиждень. Найкраще використовувати теплу відстояну воду та поливати вранці або ввечері.
Розпушування та мульчування. Після кожного поливу ґрунт слід розпушити, уникаючи пошкодження коренів, що розташовані близько до поверхні. Щоб утримати вологу й уникнути перегріву, землю навколо куща мульчують торфом, корою, перегноєм або скошеною травою.
Підживлення. Клематис дуже вдячний на добрива. Схема:
ранньою весною: аміачна селітра або сечовина (20–30 г на 10 л);
перед цвітінням: комплексне добриво з фосфором і калієм;
у період цвітіння: органічні добрива кожні 2 тижні (настій трав, пташиний послід у розведенні);
після цвітіння: суперфосфат і зола для підготовки до зими.
Обрізка — один із найважливіших етапів догляду. Всі сорти клематиса поділяють на три групи:
Клематиси I групи
Найбільш зимостійкі ліани (гірські, барвисті, альпійські, гібриди Флорида). Щорічно ці клематиси обрізати не потрібно Їм необхідне лише санітарне, омолоджуюче обрізання пагонів - обтинається частина батогів дощенту раз в 5 років. Закладання квіткових бруньок відбувається на минулорічних живцях, на однорічних пагонах квіти з'являються вкрай рідко. Клематиси першої групи вкривати не обов'язково вони чудово зимують при -40 градусів.
Клематиси II групи
До неї належать великоквіткові гібриди Патенс, деякі гібриди Флорида, Ланугіноза (Andromeda, Arctic Queen, Ashva, Carnaby, Daniel Deronda, Girenas, John Paul II, Lasurstern, MultiBlue, NellyMoser, Piilu, Princess Alexandra, The Presiden). Усі ліани відрізняються дворазовим цвітінням, тому ці клематиси обрізати кардинально восени не можна. Влітку після першої хвилі цвітіння обтинають торішні гілки, а восени однорічні. Якщо хочете отримати раннє цвітіння, то цьогорічні вітки можна вкоротити на третину. Решту гілок скручують кільцями й вкривають.
Клематиси III групи
До неї увійшли найневибагливіші клематиси з найпростішим обрізанням. Це ботанічні клематиси, групи Жакмана, Тексенсіс, Орієнталіс, Вітіцелла, Інтегріфолія, Флямула-ректа квітучі на пагонах першого року. Всі перераховані клематиси невибагливі до умов вирощування, посухостійкі, до ґрунту не вимогливі, цвітуть рясно та ретельного укриття не потребують (переносять морози до -30 градусів). Гілки ліан групи Жакмана, Вітіцелла потребують щорічної осінньої обрізки, залишаючи черенки заввишки не більше 35 см, по 2-3 бруньки на кожному. Гілки інших клематисів цієї групи обрізають до самої основи.
Хвороби, шкідники та зимівля клематиса в Україні
Клематис — досить витривала рослина, але за несприятливих умов може постраждати від хвороб і шкідників. Також дуже важливо правильно підготувати кущ до зими, особливо в північних і центральних регіонах країни.
Основні хвороби:
В’янення (вілт) — різке в’янення пагонів без видимих причин. Викликається грибком, що проникає через корені. Заходи: обрізка до здорових тканин, обробка «Фундазолом» або «Превікуром».
Борошниста роса — білий наліт на листі, з’являється при вологій та жаркій погоді. Обробка: «Топаз», содовий розчин, настій часнику.
Сіра гниль — бурі плями на листі й квітках. Запобігає регулярне мульчування та провітрювання.
Профілактика: правильний полив, обробка фунгіцидами, дренаж, санітарна обрізка.
Шкідники:
Попелиця — уражує молоді пагони. Борються з нею «Фітовермом», настоєм золи, часнику.
Павутинний кліщ — ознаки: плями на листі, павутина. Обробка: акарициди, підвищення вологості повітря.
Слимаки — пошкоджують молоді пагони. Використовують мульчу з хвої, золу, пивні пастки.
Зимівля. У південних регіонах України клематис часто зимує без укриття. У центральних і північних областях обов’язково укривати сорти 1-ї та 2-ї груп.
Схема:
1.Провести обрізку згідно з групою.
2.Обробити кущі розчином мідного купоросу.
3.Замульчувати кореневу шийку торфом, перегноєм або листям.
4.Пригнути пагони до ґрунту, укрити ялиновим гіллям, агроволокном або коробом.
Укриття знімають навесні після проходження заморозків.